огненно© змЁ© (1977) Ё по цьому. Доречно навести тут слова графа ЛорЁс-МелЁкова, якого ми згадували в попередньому роздЁлЁ. ВЁн вважав, що росЁйський уряд, на жаль, не змЁнився з минулого столЁття: "БЁдолашна БатькЁвщино! Чи настане так довгоочЁкуваний час, коли РосЁя, як Ё ЁншЁ кра©ни, висловлюватиме сво© погляди й переконання публЁчно й вЁльно, говорити про сво© думки без ризику бути внесеним у список затятих революцЁонерЁв або руйначЁв основ держави?" (ЛорЁс-МелЁков. КонституцЁя. -- Лондон, 1893). Багато хто на ЗаходЁ, зда╨ться, не усвЁдомлю╨ того, що сьогоднЁ в свЁтЁ Ёснують не комунЁстичнЁ держави, а лише соцЁалЁстичнЁ республЁки. При соцЁалЁзмЁ кожен отриму╨ за сво©ми заслугами, а при комунЁзмЁ кожен отримуватиме за сво©ми потребами. Однак люди муситимуть працювати безкоштовно. ХорошЁ християнськЁ й буддЁйськЁ монастирЁ можуть бути прототипом такого суспЁльства. Проте комунЁзм залишатиметься утопЁ╨ю, поки людська природа радикально не змЁниться вЁд его©зму до альтру©зму. НЁяка та╨мна полЁцЁя неспроможна створити комунЁстичного суспЁльства Ё замЁнити "я" на "ми" -- це мусить здЁйснити сама людина. Безумовно, що трудящЁ Заходу неабияк виграли вЁд появи ЛенЁна, навЁть живучи при капЁталЁзмЁ. Страх перед III ╡нтернацЁоналом пЁсля Жовтнево© революцЁ© змусив бЁльшЁсть капЁталЁстичних урядЁв ввести рЁзнЁ соцЁальнЁ привЁле© для трудящих класЁв, починаючи з грошово© допомоги по безробЁттю Ё безплатного медичного обслуговування пенсЁонерЁв до безплатного молока для школярЁв. Святенники не можуть збагнути, чому тЁ сам мудрецЁ, що вЁтали народження ╡суса, надЁслали привЁтання РадянськЁй республЁцЁ. З цього приводу слЁд зазначити, що великЁ мудрецЁ Сходу цЁлковито безпристраснЁ й надають видиму чи невидиму пЁдтримку тЁй системЁ, що здатна певного часу пЁднести моральний Ё Ёнтелектуальний рЁвень людства. Вони добре усвЁдомлюють, що новий дЁм не можна звести на ветхих пЁдвалинах. СлЁд наголосити ще раз, що потрЁбно брати до уваги лише хорошЁ положення теорЁ©, а не ©© саму загалом. Може бути хороша форма демократЁ©, як Ё прийнятна модель соцЁалЁзму. ╡сторЁя зна╨ прийнятнЁ форми монархЁ©. Системи й доктрини мають Ёснувати для народу, Ё народ не повинен приноситись ©м у жертву. Цей вЁдступ необхЁдний, аби краще збагнути послання махатм. У вереснЁ 1926 року РерЁхи повернулись у МонголЁю. Шлях, яким пройшла експедицЁя, пролягав вЁд Улан-Батора через ГобЁ до хребта Нань-Шань, а потЁм через ТЁбет до ╡ндЁ©. Туди експедицЁя потрапила лише в травнЁ 1928 року через постЁйну протидЁю китайських властей. На висотЁ 4575 м над рЁвнем моря члени експедицЁ© прожили в наметах п'ять мЁсяцЁв при температурЁ ЁнодЁ --40╟С. На цьому етапЁ подорожЁ загинуло п'ять учасникЁв експедицЁ© -- тЁбетцЁв Ё монголЁв, а також дев'яносто в'ючних тварин. Таке ж житт╨во важливе значення мала мЁсЁя РерЁха до Сполучених ШтатЁв, про яку зараз розповЁмо. Пакт Миру РерЁха й Прапор Миру -- бЁле полотнище з трьома червоними крапками в червоному крузЁ -- РерЁх задумав ще перед першою свЁтовою вЁйною. Цю емблему було справедливо названо Червоним Хрестом Культури, оскЁльки вона мала захищати пам'ятники культури пЁд час вЁйни. Лише 1930 року Пакт було прийнято всесвЁтньою органЁзацЁ╨ю --ЛЁгою НацЁй. 1933 року у ВашЁнгтонЁ вЁдбулася III МЁжнародна конвенцЁя Пакту, в якЁй взяло участь тридцять п'ять кра©н. Ще через два роки Пакт Миру РерЁха пЁдписали в БЁлому домЁ представники двадцяти латиноамериканських республЁк. На церемонЁ© пЁдписання президент ФранклЁн Делано Рузвельт зазначив, що цей "договЁр ма╨ куди бЁльше духовне значення, анЁж сам його текст". Державний секретар Корделл Хелл Ё мЁнЁстр сЁльського господарства ГенрЁ Уоллес вЁдЁграли значну спонсорську роль у розробцЁ цього гуманЁтарного проекту. В цей час ГенрЁ Уоллес, який згодом став вЁце-президентом Сполучених ШтатЁв, виявив неабиякий Ёнтерес до Ёнтелектуально© спадщини АзЁ© Ё мЁстичних учень УчителЁв МудростЁ. Схоже, що певнЁ вказЁвки йому дав сам Микола РерЁх Ё що були зробленЁ кроки, аби безпосередньо зв'язати його з великими архатами. Однак реакцЁйнЁ сили Америки, що пЁзнЁше породили маккартизм, використали цю обставину, щоб перешкодити Уоллесу стати президентом США. 1947 року було перехоплено й опублЁковано в американськЁй пресЁ деякЁ його листи. Вони зародили сумнЁв в умах вразливих американських виборцЁв Ё зруйнували його шанси на президентство. Якби ГенрЁ Уоллеса обрали президентом США сьогоднЁшня американська полЁтика примирення з Кита╨м та СРСР започаткувалася б на чверть столЁття ранЁше! А це зберегло б життя тисячам американцЁв у Коре© та В'╨тнамЁ. Однак Америка, на свою бЁду, обрала холодну вЁйну й даллесЁвську дипломатЁю "балансування на гранЁ вЁйни". Спроби сил СвЁтла встановити мирне спЁвЁснування виявилися марними. Прикро згадувати, до якого абсурду призвЁв маккартизм. 1947 р. полЁтичнЁ супротивники ГаррЁ Уолеса опублЁкували частину його листЁв до РерЁха. ВЁн зверта╨ться до РерЁха в цЁй переписцЁ "Гуру", тобто "Вчитель". Безглуздо шукати тут якЁсь докази небезпечно© "комунЁстично© тенденцЁ©": "Пошуки чи то втраченого пароля масонства, чи то Свято© ЧашЁ, чи то потенцЁйних можливостей прийдешнЁх вЁкЁв -- це мета величезного значення. Це -- кармЁчний обов'язок. Безумовно, кожен з нас -- потенцЁйний Галахад. Так що кожен Ёз нас мусить боротися за Чашу з полум'ям над нею". Так натхненно писав ГенрЁ Уоллес в одному зЁ сво©х листЁв. Я здогадуюся, що сказав би розенкрейцер БенджамЁн ФранклЁн або франкмасон Джордж ВашЁнгтон щодо переслЁдувань посвяченого вЁце-президента, який шукав Святий Грааль подЁбно до сера Галахада? В одному з листЁв Уоллес писав: "Ми повиннЁ бути вЁдкритими для осяйно© слави Великого". Державний дЁяч, що так поважав магЁв Сходу, мЁг би повести Америку до сходження, але натомЁсть його вороги спрямували ©© до десятилЁть сорому. ╡нша думка цього послЁдовника Гуру свЁдчить, як глибоко вЁн розумЁв соцЁальнЁ недуги Америки: "Коли я бачу жахливий его©зм органЁзованого бЁзнесу, органЁзовано© фабрично© працЁ й органЁзованого сЁльського господарства, а також забобони неорганЁзованих споживачЁв, я ладен заявити, що для Америки було б краще поринути в безодню очищувального вогню". Чи зумЁ╨ Америка очиститися таким вогнем Ё чи навчиться чогось пЁсля цього? Вплив Ёдей Миколи РерЁха про загальний мир на ГенрЁ Уоллеса й Корделла Хелла (державного секретаря при РузвельтЁ) мала украй сприятливу Ё довготривалу дЁю. СправдЁ, Корделл Хелл вважа╨ться батьком ООН. ДЁяльнЁсть Миколи РерЁха, натхнену охоронцями Планети, можна пЁдсумувати так: його Пакт Миру, пЁдписаний Всеамериканським Союзом, Ё його непрямий вплив на створення ООН -- це важливий внесок. Цей роздЁл буде неповним без згадки про ще один епЁзод -- втручання посланця магЁв, причому не на нацЁональному, а на ЁнтернацЁональному рЁвнЁ. ЗгЁдно з дещо скороченим звЁтом, пЁдготовленим Лейком Саксессом, у програмЁ, яка передавалася компанЁ╨ю Ей-бЁ-сЁ рЁздвяного вечора 1950 року, незадовго перед цим на спецЁальнЁй сесЁ© ПолЁтичного комЁтету ООН стався дивний випадок. На закритому засЁданнЁ Ради Безпеки бЁльшЁсть держав представляли глави ©хнЁх делегацЁй. Це стосу╨ться Ё Сполучених, ШтатЁв, якЁ представляв ОстЁн; поруч Ёз ним сидЁв Ё Даллес. ВеликобританЁю представляв Джебб, заступник Юнгера, Радянський Союз -- Вишинський. Ця несподЁвана сесЁя мала настЁльки закритий характер, що крЁсла далЁ шостого ряду в залЁ засЁдань 12-го комЁтету були порожнЁ. Сюди не допустили навЁть фоторепортерЁв. ДеякЁ члени СекретарЁату сидЁли в скляних кабЁнах перекладачЁв, куди можна попасти лише по сходах Ёз сусЁдньо© зали. ВсЁ дверЁ в залу з дев'яти годин ранку до сьомо© дванадцяти вечора було зачинено. НЁхто не мЁг пройти в дверЁ 12-го комЁтету без пред'явлення посвЁдчення. Перед зачиненими дверима зали стояли охоронцЁ. За ©хнЁми словами, нЁкого зЁ стороннЁх вони не бачили. Та коли головуючий оголосив засЁдання вЁдкритим (спочатку англЁйською, потЁм французькою мовою), з одного Ёз крЁсел За овальним столом запала тиша, а секретар сера Бенегала Рау, головуючого, легенько пЁдштовхнув його лЁктем, подумавши, що всЁ дивляться на нього. Обернувшися туди, куди всЁ здивовано дивилися, Рау побачив за сво╨ю спиною незнайомця. Першою думкою головуючого було гукнути охорону --це ж бо закрита сесЁя комЁтету, склад учасникЁв суворо обумовлений заздалегЁдь. Рау звернувся до цього чоловЁка: "Сер! З яко© ви делегацЁ©?" ЧоловЁк був худий, у сандалях, бородатий, у схЁдному одязЁ, якого Лейк Саксесс нЁколи доти не бачив. Незнайомець ворухнув губами, Ё в залЁ запала тиша. ЛагЁдним, проникливим голосом, що, здавалося, заповнив примЁщення, хоча чоловЁк Ё говорив без мЁкрофона, вЁн сказав: "Я маю багато чого сказати вам. Я вЁдкрию те, що трималося в та╨мницЁ вЁд сотворЁння свЁту. Ви повиннЁ взнати правду". Запала така тиша, що чулося астматичне дихання повнотЁлого чоловЁка в Ёншому кЁнцЁ цього примЁщення без вЁкон. "Хто ви?" -- перепитав Рау. "╙ зло, яке я бачу пЁд сонцем, Ё воно притаманне людям, ©хнЁ язики кажуть неправду. Отрута гадюки на ©хнЁх вустах. ╡ вони не знають путЁ Миру. Хто творить зло, ненавидить СвЁтло. Вони очищають зовнЁшню сторону чашЁ Ё блюда, а всерединЁ ©х повно здирства Ё зловживань. ТакЁ дерева слЁд вирубати пЁд корЁнь. Вишинський, непроникний Ё похмурий, щось процЁдив крЁзь зуби; незабаром надЁйшов переклад: "Радянська делегацЁя не бажа╨ слухати маячню цього палЁя вЁйни. Це вторгнення -- безумовно, старанно пЁдготовлена, але незграбна спроба змови, мета яко© представити Радянський Союз агресором у вЁйнЁ, в якЁй не бере участЁ! Чи ж дивно, що комунЁзм у Коре© протисто©ть цим ЁмперЁалЁстам?" ВЁн зЁрвав з носа окуляри Ё тицьнув ними в бЁк делегацЁ© Сполучених ШтатЁв. Мова незнайомця стала рЁзкЁшою: "БезглуздЁ й пустЁ закиди я вЁдмЁтаю, бо знаю, що вони лише рЁзновид полЁтично© боротьби. Коли хтось бореться за владу, вЁн не переможе, якщо боротиметься незаконними методами". "Пробачте,-- урвав його головуючий. -- Ви нЁчого не сказали щодо теми нашого засЁдання. Яка ваша думка щодо Коре©? Де ми помиля╨мося в цьому питаннЁ?" "Якщо господар зна╨, коли прийде злодЁй, вЁн приготу╨ться й не допустить, щоб його дЁм обЁкрали. Та якщо вЁн проспить, то його недруг прийде й витопче його пшеницю",-- була вЁдповЁдь. Джебб, глава делегацЁ© ВеликобританЁ©, сказав: "Гадаю, всЁ ми найбЁльш бо©мось, аби хтось Ёз нас не став наступною жертвою". Продовжуючи стояти, незнайомець проказав: "Якщо сильна, озбро╨на людина охоронятиме свЁй дЁм, добро його не постражда╨". ОстЁн змахнув прапорцем, що позначав його мЁсце, просячи слова: "У Сполучених Штатах ми ма╨мо ворогЁв у власному домЁ. Це агенти Ёншого уряду, якЁ прикидаються лояльними до нас". ЧоловЁк чемно пЁдняв руку, щоб скоротити зауваження: "НЁхто не може служити двом хазяям одразу, бо вЁн буде або зневажати одного й любити Ёншого, або, навпаки, служитиме одному Ё мати за нЁщо Ёншого. Всяке подЁлене царство приречене на загибель". ОстЁн докинув: "Вони кажуть, що лише намагаються змЁнити наш уряд мирним шляхом... Покращити нашу економЁчну систему..." ВЁдвЁдувач урвав його дещо нетерпляче: "Здоровому лЁкар не потрЁбен, вЁн потрЁбен лише хворому!" (ЦЁкаво, що лист махатми Кум ХумЁ, написаний у лютому 1882 року, мЁстить саме цю маловЁдому фразу). Непроханий промовець обернувся до ОстЁна й Даллеса: "Серед вас нема╨ нЁкого справедливого. Я знаю цЁ слова -- вони не гарячЁ й не холоднЁ. Бо ви кажете: "Я багатий, мо╨ майно зроста╨, менЁ нЁчого не потрЁбно". А того не зна╨те, якЁ ви нещаснЁ!" Рау пЁдвЁвся зЁ свого крЁсла Ё промовив: "Ми зЁбралися тут, аби розвЁяти нашу тривогу, а ви визначили кожному з нас його долю. То як же бути далЁ? Облишити нашЁ спроби в пошуках миру?" На що чоловЁк вЁдповЁв: "ДЁйте достойно й послЁдовно. Будьте розважливЁ й ретельнЁ. Уникайте зла Ё творЁть добро. Шукайте миру, прагнЁть його. ╡ плекайте вашу вЁру. ВЁра злагЁдню╨ царства, дода╨ справедливостЁ, сповню╨ обов'язки й закрива╨ пащеки левам!" "Вам усе вида╨ться вкрай простим",-- сказав Рау. "Багато хто Ёз справедливих волЁли б почути те, що ви слуха╨те, але не чу╨те",-- вЁдповЁв незнайомець. Рау посмЁхнувся: "Для нас незвично чути мудрЁсть, яка увЁйшла до нас ЁззовнЁ!" "Тож не вЁдмовляйтеся приймати стороннЁх, бо можете прогледЁти вЁзит ангела!" -- мовив чоловЁк. Сер Бенегал Рау повернувся до зали: "Продовжувати засЁдання зайве. Ми почули вЁдповЁдЁ на всЁ нашЁ запитання. Що ж до Вас, сер, то ми вам вдячнЁ... Якби Ви лише могли написати про все, про що тут говорили, якби Ви вЁдтворили цю мудрЁсть у книзЁ, яку кожен мЁг би прочитати"... ОчЁ вЁдвЁдувача гнЁвно спалахнули: "Така книга ╨! Це ваша свята БЁблЁя!" Його гнЁв пригас, погляд знову став спокЁйним Ё сумовитим. ВЁн рушив до дверей, якЁ розчахнулись перед ним. ╡ нЁхто за дверима не помЁтив, як вЁн вийшов. З цього Ёсторичного епЁзоду видно, що посланцЁ мудрецЁв Сходу невпинно борються за Мир, СвЁтло й Культуру. Важко уявити тЁ гЁгантськЁ проблеми, з якими стикаються адепти Сходу. Щоб краще зрозумЁти ©хнЁ завдання Ё Ёстинний стан речей у свЁтЁ сьогоднЁ, пропону╨мо вашЁй увазЁ "ДЁалоги в храмЁ". Вони базуються на особистому досвЁдЁ автора й мають проЁлюструвати основну тезу цЁ╨© книги -- Ёснування оази вищо© культури космЁчного походження на нашЁй планетЁ, яка прагне пЁднести людство на вищий щабель мислення. 13. Д╡АЛОГИ В ХРАМ╡ Льодовики блищали у вранЁшньому сонцЁ, як дЁамантовЁ. Хмари на схилах гЁр Ё туман в ущелинах повЁльно розвЁювались. Арка з рододендронЁв розкЁшне облямовувала цю панораму могутнЁх ГЁмала©в. У мене на колЁнах лежала книга з тЁбетського буддизму, та я не розкривав ©©, зачарований неповторним кра╨видом. НарештЁ я почав чи-тати роздЁл з лама©стсько© йоги, питаючи себе, чи пощастить насправдЁ зустрЁти освЁченого ламу в цЁй частинЁ ПЁвнЁчно© ╡ндЁ©. Коли я напередоднЁ гуляв гЁрською стежиною, мою увагу привернула вивЁска "ТЁбетська школа". Я подумав, що мЁг би зустрЁтися з ©© директором Ё розпитати про пандЁтЁв -- бЁженцЁв з ТЁбету, що живуть у районЁ ДарджЁлЁнга. Директор про них нЁчого не знав, проте один з учителЁв, що знав англЁйську, люб'язно допомЁг менЁ: "У маленькому монастирЁ по той бЁк долини живе вчений лама з Лхаси. Ви дЁстанетеся туди за чотири години, якщо пощастить сЁсти в автомобЁль, що йде до села неподалЁк храму. ╡ не забудьте попередити дарджЁлЁнзьку полЁцЁю про свою подорож". У бЁнокль я розрЁзнив крихЁтну цятку побЁля снЁгового громаддя гЁр на пЁвночЁ. То був лама©стський монастир. Маючи в сво╨му розпорядженнЁ тиждень, я вирЁшив наступного дня навЁдатися туди. Я здогадався прихопити з собою двЁ речЁ: записку на хЁндЁ вЁд учителя з детальним описом шляху до монастиря Ё Ёменем лами, а також мЁшок рису з лавки в ДарджЁлЁнгу, який я купив по цЁнЁ чорного ринку, вважаючи, що вЁн може стати в пригодЁ бЁдним ламам. Я пам'ятав Ё примовку горцЁв: "Чим вище в гори, тим холоднЁше" й одягнув теплу куртку. НевдовзЁ по тому, як розвиднЁло Ё гЁмалайськЁ снЁги зарожевЁли й зазолотились, я вже стояв на дорозЁ, що вела в СЁккЁм. Десь за пЁвгодини менЁ пощастило зупинити автомобЁль, де виявилося вЁльне мЁсце, Ё домовитися з власником щодо платнЁ. ВодЁй запевнив мене, що про©здитиме через село, яке менЁ потрЁбно. Вибо©ста гЁрська дорога робила подорож досить виснажливою, Ё я радЁв, коли нарештЁ добувся мети. Старий фордик зник удалинЁ, а я залишився один серед заснЁжених гЁр Ё долин, огорнутих туманом. Я потупцяв до найбЁльшого дому в селЁ й попрохав пустити на ночЁвлю. Господар запропонував свою власну кЁмнату й навЁть дав овечу шкуру, якщо раптом температура в домЁ понизиться до точки замерзання. Маленький, огорнутий хмарами храм, що його я бачив у бЁнокль, баштою височЁв на стрЁмкЁй кручЁ. Я гадав, що доберуся туди за годину, та мо© надЁ© не справдились. Вузька стежина спЁраллю здЁймалася все вище й губилася серед камЁння та снЁгу. Коли я опинився перед монастирськими ворЁтьми в куртцЁ з пЁднятим вЁд вЁтру комЁром Ё гукнув, дво╨ молодих тЁбетських ченцЁв, побачивши мене, певно, вирЁшили, що це якийсь злий дух. Проте я впевнено пЁдЁйшов Ё поклав ©м до нЁг мЁшок з рисом, виказуючи сво© дружнЁ намЁри. А тодЁ простягнув одному з них записку з Ёменем пандЁта; лама вЁдразу ж метнувся в храм. НевдовзЁ вЁн повернувся Ё вЁдчинив менЁ ПЁсля слЁпучого сонця, посиленого блиском снЁгЁв я спершу нЁчого не бачив у темному храмЁ. Та поступово звик до сутЁнЁ й розрЁзнив двох ченцЁв перед стату╨ю Будди. Старший, з поораним зморшками монгольським обличчям, читав уголос текст пЁд ритмЁчне дзенькання маленького дзвЁночка. Другий лама був високим чоловЁком середнього вЁку з голеною головою. Його обличчя, нЁби вирЁзьблено© Ёз слоново© кЁстки, було типово тибетським, Ёз пронизливими маленькими очима; його рЁт Ё пЁдборЁддя свЁдчили про вольову вдачу. Я стояв Ё чекав, поки старий лама скЁнчить читати. Високий пандЁт-лама привЁтав мене складеними долонями й запитав чистою англЁйською: "Що привело вас в Обитель СнЁгЁв до нашого бЁдного храму, сер?" "Насамперед,-- мовив я,-- це одне з найчарЁвнЁших мЁсць у свЁтЁ. КрЁм того, я шукаю вченого ламу, який би пояснив менЁ суть тЁбетсько© дгарми (вчення Будди)". Лама пронизав мене сво©м ЁнквЁзиторським поглядом: "ЗвЁдки ви взяли, що я вчений лама?" "МенЁ сказали, що ви отримали вчений ступЁнь у ЛхасЁ й зна╨те тЁбетську йогу... Та ще й отримали англЁйську освЁту в СЁккЁмЁ". "Чутки про людину можуть виявитися неправдивими",-- докинув лама. "Воно так, проте ╨ дещо невловиме, що усува╨ помилки. Це Ёнту©цЁя",-- несмЁливо заперечив я. Моя вЁдповЁдь, очевидно, задовольнила тЁбетця, бо крига вЁдчуження зламалася. ВЁн зичливо спитав мене: "Що ж ви хочете взнати про наш буддизм?" "Я завжди вЁрив, що великЁ архати, бодЁсатви, спасителЁ людства, яких в ╡ндЁ© звуть махатмами,-- це реальнЁ Ёстоти. Чи не вЁдомо вам чогось про ©хн╨ мЁсцеперебування?" -- боязко поцЁкавився я. "Буддизм ╢рунту╨ться на вЁрЁ у вищих людей, якЁ, подолавши шлях з восьми поворотЁв, досягли нЁрвани. ╡ ми вЁримо, що на пЁвночЁ ╨ царство, де живуть такЁ великЁ душЁ. Ми назива╨мо його Шамбалою",-- вЁдповЁв лама. "Чи правда, що цЁ свЁтлЁ душЁ створили невидиме братство, яке присвятило себе духовному поступовЁ людства?" "У нас в ТЁбетЁ справдЁ ╨ таке братство, проте нема╨ пЁдстав вважати, що воно охоплю╨ сво©м впливом лише АзЁю",-- вЁдповЁв лама. "Я вважаю, що тренування Ё випробування для допуску в це братство мусять бути тривалими Ё вкрай складними. Я усвЁдомлюю свою непЁдготовленЁсть до цього Ё знаю, що менЁ потрЁбно пережити багато перевтЁлень, аби досягти прийнятих вами високих стандартЁв, проте завжди сподЁвався на це Ё хочу запитати вас -- чи можу я, попри свЁй низький рЁвень, якось допомогти вашим архатам Ё прислужитися вашЁй роботЁ в просвЁтленнЁ людства?" "Шлях служЁння важкий Ё вимага╨ неабияко© самопожертви. Але забувши про себе, можна пЁднестися над землею Ё розчинитись у безконечностЁ. Якщо ви не заперечу╨те, ми можемо виконати йогЁчну психологЁчну вправу, аби ви зрозумЁли наш спосЁб мислення",-- запропонував лама. "О так, це мене надзвичайно цЁкавить!" -- вигукнув я. Лама пояснив менЁ, як прийняти йогЁчну позу перед Буддою Ё поринути в медитацЁю, а сам сЁв поруч. "УявЁть, що вашЁ недолЁки в правЁй руцЁ, а вашЁ чесноти -- в лЁвЁй. Тепер покладЁть вашЁ невидимЁ грЁхи на кам'яну долЁвку, так само покладЁть Ё вашЁ чесноти. Ваше обличчя вкрива╨ маска -- наша особистЁсть, що включа╨ в себе ваш вЁк, стать, нацЁональнЁсть, фах тощо. ДеякЁ маски потворнЁ, глинянЁ, ЁншЁ гарнЁ, мармуровЁ. ДеякЁ золотЁ, ЁншЁ залЁзнЁ... Та якою б не була ваша маска, покладЁть ©© ненадовго на долЁвку перед собою",-- казав менЁ лама. ВЁдчуття порожнечЁ, втрата орЁ╨нтацЁ© охопили мене, коли я позбувся свого ЁменЁ, вЁку, статЁ, нацЁональностЁ, фаху -- всЁх мо©х особистих характеристик. Здалося, що я навЁть почув, як стукнула об пЁдлогу та моя маска. "Тепер ви Ё розумово, Ё духовно оголенЁ, ви -- просто центр свЁдомостЁ без нЁчого. Ви лише язичок полум'я в океанЁ вогню. Духовно ми з вами далеко за межами ЗемлЁ й змЁшу╨мо нашЁ вогнЁ з вогнями далеких зЁрок Велико© Пустоти",-- шепотЁв лама. Дивне й збудливе розширення свЁдомостЁ охопило мене природно Ё без будь-яких мо©х зусиль. Розумовий вплив лами мусив бути напрочуд сильним, щоб зробити цЁ вЁдчуття такими яскравими. "Ми вже пЁднялися до межЁ вЁдсутностЁ часу, де все Ёсну╨ одночасно, де нема нЁ минулого, нЁ сучасного, нЁ майбутнього",-- мовив лама. Я вЁдчув цЁлковиту порожнечу, нЁби час зупинився назавжди. БЁльше не було нЁ До, нЁ ПЁсля, нЁ Низу, нЁ Верху, нЁ Тут, нЁ Там. То було вЁдчуття цЁлковитого злиття з простором, позбавленим часу. "Тепер ми спуска╨мося з нашо© високо© межЁ... нижче... нижче... ПЁднЁмЁть вашу стару маску, вЁзьмЁть з пЁдлоги вашЁ грЁхи й чесноти. ВернЁться в свою шкаралупу, в якЁй перебуватимете до остаточного вивЁльнення",-- пЁдсумував лама. "Це ви й назива╨те нЁрваною?" -- спитав я пЁсля глибоко© мовчанки. "Ви вЁдчули лише проблиск Велико© Пустоти, почули лише вЁдлуння Великого Мовчання. Тепер ви здатнЁ збагнути нашу свЁдомЁсть, яка дозволя╨ нам виснувати, що ми -- лише гостЁ планети Земля". "Я хотЁв би якось допомогти вашЁй великЁй працЁ",-- сказав я. "Похвально, що ви бажа╨те працювати на бодЁсатв, проте мушу пояснити вам нашЁ завдання, Ё тодЁ ви, цЁлком можливо, й змЁните свЁй намЁр",-- застерЁг лама. ВЁн пЁдвЁвся зЁ сво╨© циновки, гукнув двох молодих лам Ёз сусЁдньо© келЁ© й вказав ©м на масивну книжкову шафу з вЁддЁленнями, де стояло багато довгастих книг. Юнаки вЁдсунули шафу, Ё на кам'янЁй пЁдлозЁ я побачив люк з кЁльцем. Люк пЁдняли, Ё стало видно кам'янЁ сходи, що вели вниз. Старий лама взяв довгу запалену свЁчку Ё кивнув менЁ, щоб я йшов за ним. Через кЁлька схЁдцЁв я зрозумЁв, що сходи ведуть до високо© печери з сталактитами Ё сталагмЁтами; вона нагадала менЁ середньовЁчну церкву з нЁшами й високим вЁкном, крЁзь яке сЁ╨ться денне свЁтло. НасправдЁ то було не вЁкно, а щЁлина в пЁвденнЁй частинЁ печери, яку штучно розширили, щоб мати бЁльше свЁтла. Хоча загалом у печерЁ було сухо, краплини скапували зЁ сталактитЁв, живлячи крихЁтнЁ струмочки, якЁ вЁдразу щезали в щЁлинах пЁдлоги. Закапелки печери скидалися на церковнЁ нЁшЁ. В найбЁльшЁй, на пЁвнЁчному боцЁ, стояла велика бронзова статуя. Лама запалив ряд червоних свЁчок Ё курильних паличок перед нею. ╡ вЁдразу з напЁвтемряви з'явилась у всЁй сво©й красЁ Тара, богиня планети Венерн. На нЁй була тЁара, великЁ сережки, браслети, око на лобЁ й очЁ на долонях рук Ё ступнях нЁг, що символЁзу╨ ©© всюдисущЁсть. Тара -- це мадонна ТЁбету, Непалу й бЁльшо© частини АзЁ©, де ©© знають Ё пЁд Ём'ям Гуань ╡нь, богинЁ милосердя, ©© права рука була простягнута в поруховЁ спЁвчуття й допомоги, лЁвий великий Ё середнЁй пальцЁ творили кЁльце -- знак, що вказу╨ на божественне вчення в його вищЁй логЁцЁ. Коли кам'яна плита за нами опустилась, менЁ спало на думку, що я опинився в Ёншому свЁтЁ, зовсЁм вЁдмЁнному вЁд того, який знав досЁ. Лама пЁдвЁв мене до богинЁ. Я помЁтив перед нею заглиблення, видовбане водою, що капала з сталактитЁв упродовж тисячолЁть. Цей овальний резервуар був повний по вЁнця, а надлишок води стЁкав у щЁлину. КраплЁ, що зривалися зЁ стелЁ печери, зроджували концетричнЁ кола на дзеркальнЁй поверхнЁ води. "Це -- сльози Тари, що оплаку╨ падЁння людини з ©© колишнього божественного становища,-- пояснив лама Ё продовжив: -- Чи чули ви про озеро Лхама Ламцо в ТЁбетЁ, де з'являються видЁння, коли лама©стськЁ священики ворожать про мЁсце народження майбутнього Далай-лами?" "Пригадую, я щось читав про це..." "Водойма, на яку ви дивитеся, схожа на священне озеро тим, що Ё в нЁй з'являються украй значущЁ зображення". Я зацЁкавлено дивився на воду, що вЁддзеркалювала свЁтло свЁчок, постать Тари в темнЁй нЁшЁ; проте нЁчого Ёншого я не бачив. "ДивЁться глибше... Ще глибше... ОМ МАН╡ ПАДМЕ ХУМ!" -- речитативом згукнув лама, Ё голос його вЁдлунив пЁд стелею печери. СвЁчки освЁтлювали Тару калейдоскопЁчним ореолом барв, дим вЁд курильних паличок линув угору, Ё все те вЁдбивалось у водоймЁ, час вЁд часу сколиснуте впалою краплею. Зненацька зображення зникло, а воду вкрив нЁби туман. Я побачив новЁ зображення, настЁльки чЁткЁ, наче на екранЁ кольорового телевЁзора. Лама стояв поруч Ё собЁ дивився на воду. Перше зображало нашу планету в космосЁ з ©© океанами, континентами й скупченнями хмар, як на знЁмках НАСА. За хвилину-другу вигляд земно© кулЁ почав невпЁзнанне змЁнюватись. ВажкЁ сЁрЁ, чорнЁ, рудЁ й червонЁ хмари окрили найбЁльш заселенЁ частини ЗемлЁ. Час вЁд часу ©х прорЁзали вогненно-червонЁ спалахи, нЁби вибухи. Вряди-годи блакитнЁ, рожевЁ й золотавЁ променЁ й зЁрки виростали з темряви, освЁтлюючи ©©. Але всю планету огортала величезна аура жахаючо© темно© забарви. "Ви спостерЁга╨те ментальнЁ й емоцЁональнЁ вЁбрацЁ©, якЁ випромЁню╨ людство. Як бачите, ©хня якЁсть низька -- звернЁть увагу на сЁрий туман его©зму. БлакитнЁ Ёскри -- то духовнЁ устремлЁння меншостЁ, але ©х поглинають потоки пристрастей, ненавистЁ й жадоби, що творять цю гЁгантську ауру довкола планети впродовж тисячолЁть. Це нагаду╨ ЁонЁзованЁ шари навколо ЗемлЁ, що вЁдбивають радЁохвилЁ",-- пояснив лама. То було приголомшливе видовище -- передЁ мною розгортався весь обшир ментального панцира, що оточу╨ Землю. "Наша планета тяжко хвора, бо люди хибно мислять",-- прошепотЁв я. Час вЁд часу темнЁ пасма тяглися далеко в Космос, наче щупальцЁ восьминога. Той чорний восьминЁг, що витав у мЁжпланетному просторЁ, мав страшний вигляд, Ё вЁд вЁдчуття, що я живу на його спинЁ, мене пересмикнуло. ╡ цЁ╨© митЁ блакитнЁ, рожевЁ й снЁжно-бЁлЁ променЁ блискавками пронизали темне чудовисько. "Це позитивнЁ ментальнЁ випромЁнювання людей?" -- спитав я у свого гЁда. "Так, Ё ви бачите, що темна аура ЗемлЁ може очиститися, якщо людина прагнутиме випромЁнювати сво© думки й емоцЁ© на цЁй довжинЁ хвиль. Це люди повиннЁ робити систематично Ё синхронно, аби планета випромЁнювала лише позитивнЁ духовнЁ вЁбрацЁ©",-- коментував лама. ПотЁм продовжив: "Тара довго плакала, мати-природа може якось струснути цЁ негативнЁ думки, що створюють навколо ЗемлЁ жахливий панцир. Людство мусить очистити й дезинфЁкувати свЁй планетний дЁм. Архати роблять усе можливе, аби нейтралЁзувати зло, проте сьогоднЁ важливЁше зупинити новЁ негативнЁ випромЁнювання, Ё лише сама людина здатна це зробити". Поки тЁбетський лама розмЁрковував уголос, я дивився на водойму перед Тарою Ё на дивовижнЁ зображення, якЁ з'являлися там. Помалу вони стали розтавати, Ё невдовзЁ я вже бачив тЁльки гладку поверхню, порушувану краплями, що падали згори. "ГодЁ й казати, як мене вразило побачене. проте зараз я ще бЁльше хочу допомогти, попри навЁть те, що це робота титанЁв, а ним я не ╨",-- мовив я щиросерде, не приховуючи розпачу. "Це добре, що ви хочете допомагати бодЁсатвам. Кожен може допомогти в мЁру сво©х здЁбностей". "А чим я можу допомогти?" -- запитав я. Лама трохи помовчав. ВЁн заплющив очЁ, чи щоб обдумати вЁдповЁдь, чи щоб прийняти нечутне послання вЁд високих Ёстот, що складають тЁбетський пантеон. "У РЁк архатЁв, у РЁк попередження будьте готовЁ допомогти ©м",-- нарештЁ проказав лама, розплющивши очЁ. "Те станеться через 10 рокЁв, у РЁк вогненного дракона (1976)?"--спитав я. "Так. Але я мушу розповЁсти вам одну легенду -- стару, як ГЁмала©. НавЁть якщо ви ризику╨те пЁдхопити нежить у цЁй печерЁ, я розповЁм ©© вам саме перед нашою богинею Тарою, оскЁльки скоро розпочнеться ©© епоха". ╡ лама почав оповЁдь. "За нашим усним ученням, яке проповЁду╨ монастир ТашЁ Лхунпо, мЁльйони рокЁв тому кЁлька надЁстот з Ёншого високорозвинутого свЁту зЁйшли на Землю, щоб прискорити еволюцЁю планети Ё ©© майбутнього людства. Вони були "народженЁ духом", тобто штучно створенЁ з первЁсно© матерЁ©. ╡ могли ставати важкими, як ядро ЗемлЁ, або легкими й вогнистими, як сонячне свЁтло. ЗовнЁшнЁстю цЁ велетнЁ нагадували богЁв. Серед цих посланцЁв, чи ангелЁв, був Мара, якого ви назива╨те Люцифером, або Сатаною. ВЁн мав розвинути предметне мислення й ЁндивЁдуальнЁсть людини. За вЁки вЁн досяг цЁ╨© мети, та коли пЁзнЁше з'явилися бодЁсатви й Тара, аби виховати серце людини, вЁн не захотЁв вЁддати ©м людину. То було повстання Мари проти ВчителЁв КосмЁчних ЦиклЁв. ВЁдтодЁ його вже не називають НосЁ╨м СвЁтла, або Люцифером, вЁн став Володарем ПЁтьми. ВЁдтодЁ на бодЁсатв упало подвЁйне завдання: боротися проти намагань Мари прив'язати людину до землЁ й зробити ©© себелюбною, безпринципною Ё агресивною, Ё водночас працювати над духовним зростанням людства, як велить закон циклЁв. Ось чому в цей свЁт було послано Будду й архатЁв. ВЁдмова Хазя©на ЗемлЁ спЁвпрацювати з Богом Сонця Ё Духами Планет викликала космЁчну кризу. Людство зараз мусить вирЁшити, куди рухатися -- до СвЁтла чи Темряви, Ё цим пожне плоди сво╨© карми. УсЁ народи мусять зробити вибЁр мЁж старими шляхами боротьби й новим ладом всесвЁтнього братерства. НайвищЁ Ёстоти Сонця Ё Ёнших свЁтЁв кажуть СатанЁ: нехай твоя лампада свЁтить, але не заважай Ёншим, славетнЁшим свЁтилам у зоряному просторЁ! Розвали стЁну навколо ЗемлЁ, бо лдство духовно вже задиха╨ться пЁд цим панцирем. КосмЁчний годинник указу╨, що скоро настане Духовний вЁк. Ти не зможеш зупинити його, хоч Ё прагнеш це зробити, бо джан чохани незабаром принесуть Ёз космосу тЁло, яке досЁ ще нЁхто не бачив -- простий вихор сил. Коли вЁн спалахне, його полум'я спопелить усю твою працю. ВЁк по вЁку, тисячолЁття по тисячолЁттю ми надсилали людству послання, призначенЁ окремим народам. УсЁ вони закликали до ╨дностЁ Ё загального братерства. На жаль, небагато з них розбудили людство. Ось чому в цей критичний час так необхЁдно передати послання з останнЁм попередженням. Це наш Всепланетний ультиматум: людство повинно прийняти Владарювання Серця, Ёнакше воно самознищиться. Порушуючи кармЁчний закон унЁверсальностЁ життя сво╨ю руйнЁвною поведЁнкою, людина буде осуджена й покарана природою. ЦЁлЁ мЁста зануряться в океани, величезнЁ континенти розколють вулканЁчнЁ катаклЁзми. ПЁсля Року архатЁв усЁм людям ЗемлЁ буде поставлено Всепланетний ультиматум. ВЁн повинен передатися з добротою Ё спЁвчуттям, хоч Ё твердо, бо це -- останн╨ попередження, його передають лише з добрими намЁрами. Людина пЁсля цього муситиме зробити остаточний вибЁр -- СвЁтло чи ПЁтьму, Мир чи ВЁйну, Серце чи Кулак, МудрЁсть чи НевЁгластво. Тепер вам зрозумЁло, що людство -- поле битви небесних сил. Це -- вкрай давн╨ вчення, воно входить у всЁ релЁгЁ©. ВЁйна СвЁтЁв зараз у розпалЁ, Ё будемо сподЁватися, що людина не стане до сил Темряви, бо Ёнакше сили карми зЁтруть ©© з ЗемлЁ". "СтародавнЁ легенди засвЁдчують подЁбну планетарну кризу в останнЁ днЁ Атлантиди",-- докинув я, вражений словами лами. "Це так, проте наша сучасна криза бЁльш гостра через чисельнЁсть населення Ё бЁльшим ступенем духовного занепаду людини". "То як же нам тодЁ бути?" -- вихопилось у мене. "В останню чверть столЁття пролуна╨ заклик заснувати Доктрину Серця, бо лише вона спроможна врятувати планету",-- вЁдповЁв лама. "Чи захоче хто ©© почути..." -- урвав я його. "Це неЁстотно. Наш Всепланетний ультиматум треба донести всЁм людям ЗемлЁ! На нинЁшньому перехрестЁ дорЁг людство мусить або вибрати шлях, що веде в безодню морально© деградацЁ©, або Ёнший, що зносить до зЁрок. Це визначальна пора для долЁ землян. Якщо попередженням знехтують Ё людство далЁ йтиме за Володарем ПЁтьми, тодЁ космЁчна Ё╨рархЁя прийме виклик Ё знищить зло на цЁй планетЁ". "Ви гада╨те, що я зумЁю донести цЁ легенди Ё пророцтва до широкого загалу й зберегти репутацЁю людини в сво©й свЁдомостЁ?" -- спитав я. "У цьому столЁттЁ народи свЁту пережили двЁ свЁтовЁ вЁйни й можуть ввергнутися в третю наприкЁнцЁ столЁття. То вони при здоровому глуздЁ? Ви зробите це, до вашого голосу при╨днаються ЁншЁ, бо цього разу ставки величезнЁ. Йдеться не про долю людства, яке вЁдновилося б через кЁлька мЁльйонЁв рокЁв, а про Ёснування цЁло© планети, для створення Ё розвитку яко© потрЁбна манвантара часу (надзвичайно довгий космЁчний цикл; згЁдно з даними науки, вЁк ЗемлЁ склада╨ п'ять мЁльярдЁв ро-кЁв)" -- вЁдповЁв тЁбебець. "Всяке моралЁзування чи заклик до реформ зустрЁча╨ грубий опЁр мас",-- зауважив я. "Народи ЗемлЁ повиннЁ зрозумЁти, що час розп'ять Ё пророкЁв, якЁ виступали перед екзальтованими натовпами, минувся. Зараз архати розмовлятимуть блискавками, громами й падаючими зЁрками! Наста╨ епоха Шамбали!" ВЁн трохи помовчав, а тодЁ продовжив: "Зважте, я не пророкую, а розкриваю вам стратегЁчнЁ дЁ© небесних армЁй, якЁ розпочинають битву з незлЁченними силами ПЁтьми. Готу╨ться ВЁйна СвЁтЁв, вищЁ космЁчнЁ понадлюдськЁ системи борються з силами зла на ЗемлЁ, що отруюють космос Ё вшкоджують всю Сонячну систему. ВЁрить людина чи нЁ в цю космЁчну битву, вона вЁдповЁда╨ за сво© вчинки й пожне врожай сво╨© карми. Однак ╨ засЁб, що дозволить почути могутнЁх володарЁв карми Ё нас, ©хнЁх слуг. ОхоронцЁ культурного спадку загиблих цивЁлЁзацЁй, ми вЁдкри╨мо та╨мнЁ сховища в ╙гиптЁ й продемонстру╨мо Ёснування високо© науки Ё технологЁ© у далекому минулому. На сво©х телевЁзЁйних екранах люди побачать здобутки минулих часЁв. Мораль цього вЁдкриття стане зрозумЁлою: те, що сталося з тЁ╨ю цивЁлЁзацЁ╨ю, може статись Ё з вашою. ╡ ви можете стати безживною цивЁлЁзацЁ╨ю, легендою, в яку нЁхто не вЁритиме через десять тисяч рокЁв. То буде найважливЁше послання -- не берЁть за приклад Атлантиду!" Уперше за час нашо© бесЁди я вЁдчув хвилювання в голосЁ лами. "Таке вЁдкриття, безумовно, буде революцЁйним",-- зазначив я. "Воно стане сенсацЁ╨ю Ё приверне увагу народЁв. ╡ ось так вони почують Всепланетний ультиматум". "╡ яко© ж ви очЁку╨те поведЁнки людства?" -- поцЁкавився я. "Вчення Тари, Доктрина Серця повиннЁ скласти основу ново© соцЁологЁ©. Можуть виникати суперечки мЁж системами, але без вЁйни. Ми мусимо зрозумЁти, що всЁ ми -- члени однЁ╨© велико© всепланетно© родини",-- лагЁдно промовив лама. "Чи можемо ми вирЁшити нашЁ проблеми без тих апокалЁптичних потрясЁнь, якЁ ви згадували?" -- запитав я. "Можемо й повиннЁ, та от чи захочемо? Чи захоче бЁльшЁсть людей зректися шляху жадоби, его©зму, обмеженого нацЁоналЁзму Ё культу хтивостЁ заради культу духовностЁ? Людям не обов'язково всЁм поголовно ставати ченцями й аскетами, але вони, безперечно, можуть жити й думати як Ёстоти, гЁднЁ цього найменування (людина розумна). Чому люди стають братовбивцями й руйнують матЁр-природу? Карма, або космЁчне правосуддя, невЁдворотне й жахливе. То навЁщо його провокувати?" -- вигукнув лама. "А кому адресуватиметься це попередження -- Всепланетний ультиматум -- лише урядам чи нацЁям?" -- поспитав я. "╡ тим, Ё тим. Уряд не може Ёснувати без пЁдтримки народу, а народ може виражати свою волю лише через сво©х представникЁв". "Чи пов'язу╨ться цей ультиматум з епохою Шамбали, про яку мовлять вашЁ давнЁ тексти?" -- спитав я. "Чи вЁдкри╨ дверЁ в кращу еру, в цикл Тари. ПриймЁть ©© емблему, Знак Серця, нехай вона об'╨дну╨ людство, оскЁльки кожна добра релЁгЁя та ЁдеологЁя базу╨ться на гуманЁзмЁ",-- вЁдповЁв лама. ВЁн пЁдвЁв мене ще ближче до Тари, освЁтлено© свЁчками. Без попередження поклав мою лЁву руку на ©© праву, простягнуту в поруховЁ спЁвчуття людству. "Знак Серця -- то емблема майбутньо© епохи,-- мовив лама,-- епохи Майтре©. Так каже калачакра, наука про цикли". Коли я зняв свою руку з руки Тари, то виявив дивовижу: на долонЁ мо╨© лЁво© руки виразно вЁдбилося зображення серця. То не був вЁдбиток символа, вирЁзаного на руцЁ Тари у виглядЁ ока, а якийсь феномен, пов'язаний з кровообЁгом, бо щоразу, коли я натискав на пляму-серце, вона блЁдла. Ламу неабияк втЁшило те, що сталося. "Це добре, ви отримали знак Тари. Хоча вЁн Ё зникне з руки через кЁлька днЁв, та все ж залишиться невидимим на вашЁй руцЁ",-- сказав вЁн. Я так розхвилювався, що не мЁг вимовити бодай слова. Лише думав про велике знання, яке менЁ вЁдкрилося в святилищЁ Тари. Ми пЁднялися сходами до люка, Ё головний лама постукав у нього. НевдовзЁ ми знову були в головному храмЁ. "Продовжимо завтра",-- пЁдсумував лама. ПЁсля легко© вечерЁ, подано© ламою, якого я ранЁше не бачив, я залишив монастир у супроводЁ молодого лами з лЁхтарем. ВЁн попередив мене, що трохи доведеться йти в темрявЁ. ╡ справдЁ, через пЁвгодини стало темно, Ё олЁйний лЁхтар неабияк прислужився нам. Наступного ранку я знову залишив ущелину й подерся до монастиря. Там головний лама привЁтав мене Ё пригостив дарджЁлЁнзьким ча╨м, що було вкрай доречно пЁсля мо╨© прогулянки на морозЁ. ПотЁм вЁн показав менЁ кЁлька тЁбетських книг, пояснюючи, про що вони. На стЁнах храму висЁло багато прапорЁв, яких я в сутЁнках ранЁше не помЁтив. Лама взяв довгу свЁчку й запросив мене оглянути цЁ прапори-танки. "Це -- танка Майтре©, прийдешнього Будди. Бачите, вЁн посмЁха╨ться. Це означа╨, що його мЁсЁя сприятлива, а поява несподЁвана". "Прихильники багатьох релЁгЁй вЁрять у месЁю, або аватару,-- зауважив я. -- Та чи принесе майбутнЁй Майтрея мир людству?" "Ваше запитання нагадало менЁ урок, який менЁ дали в юностЁ тро╨ великих архатЁв. Вони сказали: "Ваш свЁт котиться до нещастя. Людство може врятувати Землю лише на шляху до духовного вЁдродження". ╡ коли я нахабно спитав: "Але чи зможе майбутнЁй Майтрея, новий Будда, врятувати його?" -- один з учителЁв вЁдповЁв: "Майтрея лише вкаже шлях, а людство саме муситиме пройти його". "Я бачу, як нерозважливо чинить людина, йдучи проти космЁчного закону вЁчного сходження",-- мовив я. "Коли зло досягне критично© позначки й шкала цЁнностей рЁзко впаде пЁд тягарем ненавистЁ, неуцтва й аморальностЁ, Шамбала звелить джан чоханам (космЁчним надЁстотам) наблизити астрономЁчне тЁло, що перебува╨ за ЮпЁтером. Його випромЁнювання змЁнить усе живе на цЁй планетЁ",-- запевнив лама. "╡ коли очЁку╨ться ця велика космЁчна подЁя?" "Нове свЁтило стане видимим наприкЁнцЁ столЁття, проте наближатися воно буде ще багато рокЁв",-- була вЁдповЁдь. Ми стояли перед танкою Майтре©, Ё я вирЁшив запитати ще про одне: "А коли настане пришестя Майтре©?" "В останню чверть XX столЁття людство повинно бути готовим до пришестя архатЁв. Можливо, в цей критичний перЁод свЁтово© ЁсторЁ© з'явиться Ё сам Майтрея. ПравлЁння Серця пошириться серед усЁх народЁв. Тож коли сфЁнкс у ГЁзЁ виступить Ёз попередженням, готуйтеся до великих подЁй". "Отже, Всепланетний ультиматум адресуватиметься всЁм народам. ╡ндивЁдуально чи колективно, через ОрганЁзацЁю Об'╨днаних НацЁй, усЁ вони мають отримати це Ёсторичне послання",-- пЁдсумував я розмову. "ВЁн дасть усЁм на цЁй планетЁ шанс проявити свою волю у виборЁ СвЁтла чи Темряви, Братерства чи Его©зму",-- вЁдповЁв лама. Я мЁг висловити свою повагу до цих одкровень одним: з'╨днати долонЁ рук Ё вклонитися за схЁдним звича╨м. Лама взяв мою лЁву руку, подивився на червоний знак серця на долонЁ й згЁдливе кивнув головою. "Чи можу я сподЁватися на ще одну зустрЁч з вами?" -- поспитав я. "Коли ураган минеться, приходьте в ТашЁ Лхунпо, Ё ми продовжимо наш дЁалог",-- вЁдповЁв лама. Украй схвильований, глянувши востанн╨ на мовчазного Будду, танки Майтре© Ё Вчителя Шамбали, я залишив монастир. НадворЁ в слЁпучому сонцЁ сяяли в усЁй сво©й чистотЁ снЁги й льодовики ГЁмала©в. Та я знав: гори випромЁнюють невидиме свЁтло, свЁтло знання, яке прийшло з Ёншого свЁту Ё стражЁв якого зна╨ лише купка людей. ЦЁ величнЁ Ёстоти, архати, володЁють не лише винятковою мудрЁстю Ё владою, що ма╨ космЁчне, позаземне походження, а й могутнЁми силами життя й смертЁ, що я вирЁшив -- мЁй обов'язок повЁдомити про Всепланетний ультиматум, нехай навЁть це Ё викличе насмЁшки та недовЁру читачЁв. 14. ЗА СВЯЩЕННИМ ПИСАННЯМ Пророки й провидцЁ, що спЁлкувалися з надлюдськими Ёстотами й отримали одкровення про майбутнЁ часи, аби описати свЁй досвЁд Ё полегшити розумЁння неможливого, вдавалися до символЁв та алегорЁй. Щоб обгрунтувати попереднЁй роздЁл, де йшлося про особистЁ враження, годилося б навести уривки з Писань Ё виявити подЁбнЁсть мЁж пророцтвами. Проте насамперед слЁд вЁдповЁсти на запитання: чи можливо взагалЁ дЁзнатися про майбутн╨? В наше ейнштейнЁвське столЁття вже нЁхто не сумнЁва╨ться, що коли сучаснЁсть реальна, то вона й мусить походити з реальностЁ, бо ж реальне не може випливати з нереального. А це означа╨, що минуле таке ж реальне, як Ё майбутн╨. Якщо сьогодення вЁдчутне, то таким повинно бути й майбутн╨, хоча наша оцЁнка того, що ма╨ статися, Ё може виявитися неточною. В нашому календарЁ 365 днЁв, Ё частини цих днЁв чи мЁсяцЁв ще не було, проте й вони присутнЁ в календарЁ. ТочнЁсЁнько так усЁ роки, що залишились до 2000 року, входять у XX столЁття. Якщо вЁрно запрограмований комп'ютер да╨ точнЁ прогнози, то нема╨ пЁдстав вважати, що людський мозок не здатен на те саме. ЗасвЁдчують це достовЁрнЁ випадки пророцтв, що справдилися -- наприклад, Нострадамусових. Ясно, що в царинЁ пророцтв, як Ё в будь-якЁй ЁншЁй царинЁ дЁяльностЁ, однЁ особи бЁльш компетентнЁ, нЁж ЁншЁ. Не треба бути пророком, аби бачити, що сьогоднЁ перед людством лише два шляхи: ╨днання свЁту й мир чи продовження конфлЁктЁв, вЁйн Ё духовне виродження. ЦЁкаво б знати, що ж говорили провидцЁ про наше сьогодення. Як у попередньому роздЁлЁ, де йшлося про легенди АзЁ©, Ё в цьому роздЁлЁ перевагу буде надано ТЁбету та ╡ндЁ©. Проте Ё БЁблЁя ма╨ численнЁ рядки, що описують астрономЁчнЁ явища в "новЁтнЁ часи". Пророк ╡сайя, наприклад, мовить про "новЁ небеса й нову землю (66,22)". У Новому завЁтЁ святий Лука пише про "знаки на СонцЁ, МЁсяцЁ й зорях" (21,11)". Армагеддон "АпокалЁпсису" ма╨ синонЁм в азЁатських текстах, де його називають "Битвою Шамбали". ЗгЁдно з тЁбетськими текстами, коли зло з його ненавистю, вЁйною Ё моральним занепадом охопить усе людство, Шамбала ╨дина збереже вчення Будди. ВченЁ лами вЁрять, що епоха ця вже настала Ё що остання битва мЁж силами СвЁтла Ё силами ПЁтьми вже точиться. Вони кажуть, що коли ворог з'явиться бЁля царства Шамбали, ©© володар збере сво© легЁони священних Ёстот Ё атаку╨ орди зла. "Шамбала Смонлам" так опису╨ цю битву: "Безстрашний серед сво╨© армЁ© богЁв, ЗЁ сво©ми дванадцятьма легЁонами, Ти скачеш на конЁ, Встромля╨ш спис у груди Хануманди -- Ватажка злих сил, що пЁднялися Проти Шамбали, ╡ так буде знищене зло". ТЁбетськЁ тексти стверджують, що ця ера покари триватиме триста рокЁв Ё очистить свЁт вЁд зла. У цей перЁод навЁть ТрансгЁмалайське плато покри╨ вода, можливо, хвилЁ потопу. Супроводжуваний вулканЁчними виверженнями й ураганами, цей катаклЁзм буде таким нищЁвним, що мало хто вцЁлЁ╨. Але Ёстинне вчення збережеться Ё народиться новий свЁт, де просвЁтленЁ сяятимуть, як "зорЁ в небЁ". Тхубтен ДжЁгме Норбу, верховний лама, видатний знавець давнЁх буддЁйських текстЁв ТЁбету, написав в ╡ндЁ© такЁ рядки: "Майбутн╨ для нас значною мЁрою невЁдоме, проте, очевидно, воно не буде для свЁту легким, якщо вЁрити легендЁ про Шамбалу Ё зважати на дедалЁ зростаючЁ руйнЁвнЁ дЁ© людини". Огляд тЁбетського фольклору був би неповним без згадки епосу про Гесер-хана, що не входить до списку основних буддЁйських творЁв. Цей великий епос, вЁдомий вЁд ТЁбету до МонголЁ© та Ладакху, оповЁда╨ про Гесера з ЛЁна, майбутнього визволителя АзЁ©. Епос походить, очевидно, з пЁвнЁчно-схЁдного ТЁбету. Питання, чи пов'язаний вЁн Ёз давнЁм тЁбетським культом Бонпо, сходознавцями не вирЁшено. Та як би там не було, епос Ёстотно вплинув на буддистЁв АзЁ©. Найвища вершина снЁгового хребта Амне-МачЁн, схЁдного вЁдгалуження Куньлуня, у племенЁ голек назива╨ться ╡есер-пхо-бран, тобто Палац Гесера. Вважа╨ться, що резиденцЁя цього легендарного царя розташована десь мЁж Дже-кундо й Канцзе. Александра ДевЁд-НЁл, яка одвЁдала князЁвство ЛЁн пЁвстолЁття тому, написала книгу "Надлюдське життя Гесера з ЛЁна". Можна вважати, що цЁй легендЁ щонайменше тисяча рокЁв, хоча деякЁ вченЁ й наполягають, що ©й передувала якась бЁльш рання версЁя. У минулЁ вЁки зображення Гесер-хана наносилися на танки, що вЁдтворюють образ великого буддЁйського реформатора XIV столЁття Цзонкаби, засновника монастиря ТашЁ Лхунпо поблизу ШЁгадзе. Це -- центр тЁбетського езотеризму, де культиву╨ться Ё вивча╨ться наука Шамбали -- калачакра. П'ятдесят рокЁв тому тЁбетськЁ лами-мЁстики запевняли, що Гесер та його помЁчники справдЁ живуть у ТЁбетЁ, що народилися вони в ШамбалЁ. Тож пророцтва володаря Шамбали напрочуд схожЁ на пророцтва Гесера з ЛЁна, як це засвЁдчу╨ уривок з "ВелЁнь Гесер-хана": "Коли на п'ятому роцЁ з'являться вЁсники ПЁвнЁчно© Шамбали, не забудьте зустрЁти ©х". У цьому текстЁ нема╨ згадки про тварин чи елементи, невЁддЁльнЁ вЁд тЁбетсько© календарно© системи, отож годЁ з'ясувати, що означа╨ тут "п'ятий рЁк". Проте згадка, що мають з'явитися посланцЁ Шамбали, сама по собЁ знаменна. Лами, що знають калачакру, пЁдкреслюють критичний характер нашого столЁття, ©х передбачення щодо Ёсторичних подЁй на диво точнЁ. СкажЁмо, коли вибухнула перша свЁтова вЁйна, лхаський оракул заявив, що НЁмеччина -- це "слон, якого неодмЁнно повалять". У XIX столЁттЁ цей оракул попередив, що в другЁй половинЁ Року дерев'яного дракона (1904) на Лхасу нападуть зовнЁшнЁ вороги. Британський експедицЁйний корпус виступив проти ТЁбету 1903 року, а 1904 року Лхасу було окуповано. ПЁдполковник Л. А. Уедделл, що брав участь у цЁй кампанЁ© як головний хЁрург британсько© армЁ©, пЁзнЁше написав таке в книзЁ "Лхаса Ё ©© та╨мницЁ (1905)": "Вража╨, як змогли астрологи ТЁбету завбачити спустошливу бурю, що готувалась проти ©хньо© кра©ни, задовго до ©© початку, Ё як вони точно визначили рЁк, коли вона розпочнеться"^ Полковник Янгхазбенд Ё сер Чарлз Белл Ё собЁ пишуть, що особисто читали це давн╨ пророцтво в ЛхасЁ. Не менш вража╨ надруковане провЁщення Китайсько© революцЁ© 1911 року, що з'явилося в ТЁбетЁ задовго до падЁння ПЁднебесно©. Близько 1920 року монастир ТенджЁлЁнг обнародував дивне пророцтво про те, що тринадцятий далай-лама, який правив тодЁ, буде останнЁм. Перед сво╨ю смертю в 1933 роцЁ далай-лама Тхубтен Г'яцо зробив схожу заяву про те, що в ТЁбетЁ наста╨ кЁнець лама©зму, Ё застерЁг про необхЁднЁсть готуватися до великих змЁн у найближчому майбутньому. ЗЁ встановленням соцЁалЁстичного ладу в Кита© Ё вигнанням чотирнадцятого далай-лами в ╡ндЁю, вЁкова буддЁйська традицЁя в ТЁбетЁ майже зникла. НайкращЁ пророки -- тЁ, хто провЁщу╨ неможливе. Тринадцятий далай-лама, певно, саме Ё був таким провидцем. ПЁд час сво╨© центрально-азЁатсько© експедицЁ© наприкЁнцЁ 20-х рокЁв Ё Микола РерЁх чув пророцтва про "останнього далай-ламу" й про те, що мЁсто Лхаса "порине в морок Ё знелюднЁ╨". В однЁй Ёз давнЁх тЁбетських книг ╨ цЁкавий роздЁл з описом навЁть зовнЁшностЁ правителЁв, за яких ТЁбет занепаде. Проте цей текст Ё стверджу╨, що згодом Кра©на СнЁгЁв вЁдновить свою незалежнЁсть. ПисемнЁ й уснЁ традицЁ© ТЁбету щодо епохи Майтре© пЁдсумував Микола РерЁх: "Передбачено, що появу Майтре© слЁд очЁкувати пЁсля вЁйн. Але остання вЁйна вестиметься за ╡стинне Вчення. Кожен, хто пЁднЁметься проти Шамбали, буде подоланий у всЁх його дЁях, Ё хвилЁ знесуть ©хнЁ житла". РерЁх. циту╨ Ё почуте вЁд одного освЁченого Ё лами: "ЗЁрки вказують на нову еру. Зараз космЁчний вогонь наближа╨ться до ЗемлЁ. Людство буде пЁддане випробуванням, аби побачити, чи достатньо розвинувся його дух". З одного тЁбетського джерела виплива╨, що ми вступа╨мо в нову епоху величезного значення, критерЁ╨м якого буде духовне зростання. ПерЁод, в якому ми зараз живемо, ма╨ матерЁалЁстичний характер, тож перехЁд вЁд суто матерЁалЁстично© цивЁлЁзацЁ© до культури духа буде болЁсним. СвященнЁ писання ╡ндЁ© теж указують на кЁнець темно© ери КалЁ-юги Ё початок Сатья-юни -- ери СвЁтла. "ВЁшну-пурана" так опису╨ кЁнець нашого циклу: "В еру КалЁ-юги триватиме занепад, поки рЁд людський не наблизиться до критично© межЁ свого самознищення. Коли настане кЁнець КалЁ-юги, на Землю спуститься КалькЁ на бЁлому конЁ -- божественна сутнЁсть, що ма╨ духовний вигляд Ё вЁсЁм надлюдських якостей. ВЁн вЁдновить на ЗемлЁ справедливЁсть. Коли Сонце, МЁсяць, ТЁш'я Ё ЮпЁтер стануть в одному ДомЁ (ма╨ться на увазЁ ДЁм ЗодЁака), почнеться епоха КрЁта -- або Сатья-юги". На думку сходознавцЁв, ТЁш'я -- це одна Ёз зЁрок у сузЁр'© Рака. Початок ново© ери, отже, наступить, коли ця зЁрка зЁйдеться з Сонцем, МЁсяцем Ё ЮпЁтером. ТЁш'я -- це й Ём'я одного з минулих Будд, якЁ були на ЗемлЁ до СЁддгартхи Гаутами. Це може бути випадковЁстю, проте слЁд у зв'язку зЁ сказаним зазначити, що ТЁ-ша в давнЁй китайсько-тЁбетськЁй астрологЁ© -- назва однЁ╨© з сЁмдесяти двох "шкЁдливих" зЁрок, якЁ мають значущу назву "МучителЁ ЗемлЁ". Таке тлумачення санскритологи можуть поставити пЁд сумнЁв, проте одне безперечно: ТЁш'я -- це або зЁрка, або комета. ╡ндЁйськЁ мудрецЁ благають, аби з'явився КалькЁ, якому судиться знищити руйначЁв. "ВЁшну-пурана" заявля╨, що вЁн "вЁдновить на ЗемлЁ справедливЁсть, Ё дух тих, що живуть наприкЁнцЁ КалЁ-юги, пробудиться, стане чистим, як кристал, Ё започатку╨ нову расу, що виконуватиме закони КрЁта-юги, або Чистоти". В ╡ндЁ© КалькЁ зображають як вершника на бЁлому конЁ з кометоподЁбним мечем у руцЁ. БЁлий кЁнь зображено з пЁднятою правою ногою -- коли вЁн ударить нею об землю, вона задвигтить, усЁ злочинцЁ на ЗемлЁ загинуть Ё зло буде знищено. "КалькЁ-пурана" так опису╨ прихЁд КалькЁ: "Я народжуся в обителЁ Шамбали. Я поверну на Землю двох правителЁв: Мору й ДевапЁ. Я встановлю Сатья-югу Ё, коли знищу змЁя КалЁ, повернуся в свою обитель". Видатний фЁлолог Макс Мюллер Ём'я Мору ототожню╨ з ЁндЁйською династЁ╨ю Маур'я. Махатма Мор' я, якому присвячено цю книгу, теж належить до цЁ╨© царсько© династЁ©. Нащадок Сонячно© династЁ© вЁдновить ©©. ДевапЁ, або ДевакЁ, мати КрЁшни й прототип дЁви МарЁ©, уособлю╨ жЁночий принцип Ё добре передвЁстя долЁ жЁнок. Чи ма╨ кометоподЁбний меч КалькЁ або зЁрка ТЁш'я якусь причетнЁсть до того небесного тЁла, що повинне спалахнути в СонячнЁй системЁ? Сучасна астрономЁя нЁчого не зна╨ про таку невидиму зЁрку, якщо тЁльки це не так звана "чорна дЁрка", що не випромЁню╨ Ё не вЁдбива╨ свЁтла, але ма╨ напрочуд могутн╨ поле тяжЁння, попри малий розмЁр свого ядра. ВченЁ ще надто мало знають про такЁ гЁпотетичнЁ зЁрки. Шановний махатма Мор'я писав у листЁ до СЁннетта (1882) про "Раджу-сонце" за ЮпЁтером. Це може пролити свЁтло на загадку "астрономЁчного тЁла", про яке йшлося в попередньому роздЁлЁ. Жоден астроном не може сказати чогось певного про це небесне тЁло, бо воно ще не втрапило в об'╨ктиви ©хнЁх телескопЁв. Тим часом наведемо уривок з листа махатми: "За ЮпЁтером знаходиться цар-зЁрка (Раджа-сонце), яку не побачить око жодного смертного в цьому циклЁ. Якби ©© можна було побачити в надпотужний десятитисячократний телескоп, то й у цьому випадку вона була б крихЁтною цяткою, яку забивав би блиск будь-яко© планети; проте це свЁтило тисячократ бЁльше за ЮпЁтер. СильнЁ збурення в атмосферЁ ЮпЁтера й навЁть його Червона Пляма, що так Ёнтригу╨ вчених сьогоднЁ, пояснюються: 1) рухом Ё 2) впливом цЁ╨© Раджа-зЁрки. Хоча сьогоднЁ ця зЁрка й настЁльки далеко в космосЁ, що ми ©© не бачимо, металЁчна субстанцЁя, з яко© вона склада╨ться, розширю╨ться Ё поступово перетворю╨ться в газоподЁбнЁ потоки". У 30-х роках махатма Мор'я знову натяка╨ на це астрономЁчне тЁло: "Я вже давно говорив, що наближа╨ться нове свЁтило, але воно ще невидиме для спостерЁгачЁв". Одна з легенд, що ©х зЁбрала на СходЁ Олена РерЁх, яскраво опису╨ вЁйну на небесах, про яку мовлять численнЁ священнЁ тексти: Вогненний зверта╨ться до Володаря ПЁтьми: "Ти отру©в повЁтря. Ти осквернив води. Ти спустошив Землю. ВогневЁ ти не дав ради, ╡ тобЁ вогонь не кориться. ВЁн тебе спопелить, Як свЁтло розганя╨ темряву. З космосу я закличу Новий Вогонь, Що висушить тво╨ творЁння. Володарю ПЁтьми, бережися вогню!" ХотЁлося б знати, чи не ╨ той новий вогонь новою зЁркою, що ма╨ з'явитись у небЁ в цьому столЁттЁ, як про те мовлять данЁ, наведенЁ в "ДЁалогах у храмЁ"? Вража╨, що рЁзнЁ джерела одностайно пЁдкреслюють виняткову важливЁсть нинЁшнЁх рокЁв, коли людство мусить обрати правильний шлях. ЦЁ передбачення слЁд розглядати лише як застереження, спрямованЁ на те, аби людина мудро розв'язала планетарну кризу Ё не вважала ©© фатальною. ХЁба вЁльна воля людини не ©© привЁлей? Треба лише дЁяти вЁрно й розважливо. 15. НА ПОРОЗ╡ КОСМ╡ЧНО╞ ЕРИ Поста╨ природне запитання: "Що можемо ми зробити, аби упередити або полегшити покару свЁтовою кармою"? Судячи з того, що я дЁзнався за час свого перебування на Далекому СходЁ про планетарну кризу, найголовнЁша мета -- це нейтралЁзувати жахливу ауру ЗемлЁ, що ©© створили накопичення ницих ЁнстинктЁв людства. Вони супроводжують усЁ злочини, ско╨нЁ упродовж ЁсторЁ©. ОдночаснЁ медитацЁ© про Мир Ё Братерство бодай на кЁлька хвилин у певнЁ днЁ можуть творити чудеса, якщо проводитимуться на всЁй земнЁй кулЁ. Це завдання вже частково виконують езотеричнЁ й релЁгЁйнЁ органЁзацЁ©, проте кожен, хто бажа╨ миру й злагоди на ЗемлЁ, може при╨днатися до цих благородних зусиль. Духовна праця заради очистки земно© аури взагалЁ не вимага╨ приналежностЁ до яко©сь релЁгЁ©. БЁльшЁсть жителЁв Заходу вЁрять, що релЁгЁя -- це служЁння Богу в церквах пЁд орудою священикЁв. Це хибне уявлення. У буддистЁв нема╨ нЁякого бога. У конфуцЁанцЁв нема священикЁв, а стародавнЁ перси поклонялися священному вогню на вЁдкритому повЁтрЁ без храмЁв. ПовЁтря й космос -- велетенська бЁблЁотека, в книгах яко© закарбоване все, що людина будь-коли сказала чи навЁть прошепотЁла. Зойки поранених, стогони катованих виповнюють космос. Земля, повЁтря, океан, уся планета взагалЁ -- вЁчнЁ свЁдки вчинкЁв людства. ЗаразнЁ епЁдемЁ© можуть бути фЁзичними (такими, що руйнують тЁло) Ё моральними, якЁ вбивають душу. Ми успЁшно боремося з багатьма недугами, та вкрай мало робимо, щоб знищити лиха, якЁ нЁвечать людську душу. СправдЁ, такЁ болячки, як наркоманЁя чи статевЁ збочення, поширенЁ сьогоднЁ бЁльше, нЁж будь-коли. А нацЁю, хвору фЁзично чи духовно, закон еволюцЁ© неодмЁнно прирЁка╨ на зникнення. ОскЁльки загрозлива темна аура, що отрую╨ планету, на якЁй ми живемо, нависла над усЁм людством, ми повиннЁ якось уберегти себе вЁд гнЁву розбурханих елементЁв. Це пЁдказу╨ нам здоровий глузд. МунЁ Садту, йог польського походження, що пройшов навчання в ╡ндЁ©, вЁдбиваючи погляди вчених раджа-йогЁв, вважа╨, що ми зараз опинилися на перехрестЁ дорЁг. Одна з них веде до духовного сходження Ё ново© ери культури, Ёнша -- до деградацЁ© Ё занепаду Ё це може навЁть призвести до розпаду всЁ╨© планети, оскЁльки порушу╨ться ©© еволюцЁя. Можна запропонувати Ёнше, конкретнЁше вирЁшення проблеми. ПотрЁбно настЁльки змЁнити нашЁ соцЁальнЁ структури, щоб унеможливити почуття нацЁонально© зверхностЁ чи замкнутостЁ, якЁ призводять до конфлЁктЁв Ё во╨н; тодЁ аура планети перестала б погЁршуватися так катастрофЁчно швидко. СлЁд зазначити, що за та╨мною наукою Сходу духовне отру╨ння свЁту безконечно небезпечнЁше, нЁж радЁоактивне чи хЁмЁчне забруднення. Ця програма могла б започаткувати перегляд усЁх полЁтичних Ё економЁчних структур для встановлення Всепланетно© держави, де мЁжнацЁональнЁ конфлЁкти стали б лише жахливим спогадом про минуле. Лише ВсесвЁтнЁй уряд здатен усунути причини збройних конфлЁктЁв Ё дЁяти, як безпристрасний суддя, маючи метою лише благо людства. Я висловлюю тут власнЁ мЁркування про об'╨днання свЁту Ё загальне роззбро╨ння. У чомусь я можу помилятися, проте як досягнути цЁ╨© мети, не так Ё важливо. До створення ВсесвЁтнього уряду важливу роль може вЁдЁгравати ЮНЕСКО. Ця органЁзацЁя могла б дослЁдити нацЁональнЁ, расовЁ, економЁчнЁ, релЁгЁйнЁ й ЁдеологЁчнЁ причини, що викликають вЁйни, Ё скласти програму викорЁнення ©х. Без Усепланетного уряду Ё сильних ЁнтернацЁональних полЁцейських сил годЁ досягти загального роззбро╨ння. СлЁд чЁтко усвЁдомити: як звичайну, так Ё ядерну зброю виготовлено, аби колись пустити ©© в дЁю, а це -- жахлива перспектива. ╡ навЁть у найкращому випадку, коли до не© не вдадуться, все одно вона забира╨ колосальнЁ людськЁ ресурси й кошти, якЁ можна було б пустити на загоювання виразок сучасного суспЁльства. Схоже, Ёсну╨ лише один шлях до створення ВсесвЁтнього уряду -- об'╨днати всЁ планетнЁ природнЁ ресурси, засоби виробництва, творчЁ досягнення Ё науковЁ знання. "Одна планета -- одна сЁм'я народЁв", "Всепланетний уряд для космЁчного вЁку" -- такими мають стати гасла цього уряду. Справедливий розподЁл земних багатств слЁд доручити всесвЁтнЁй владЁ, створенЁй не з демагогЁв, а з учених рЁзних галузей науки й фЁлософЁв, бо наука по сво©й сутЁ ЁнтернацЁональна, тодЁ як полЁтика нацЁоналЁстична, а релЁгЁя -- сектантська. Атож, несправедливо вимагати вЁд працелюбних народЁв зректися сво©х прибуткЁв на користь менш дЁяльних, проте найбЁльш розвинутЁ кра©ни могли б, як це вони почасти й роблять сьогоднЁ, допомогти кра©нам, що розвиваються, пЁдвищити ©хнЁй виробничий рЁвень Ё добробут. Загальне роззбро╨ння -- не утопЁя, державнЁ дЁячЁ вже сьогоднЁ працюють над обмеженням озбро╨нь. Що ж до Всепланетного уряду, то ядро його можна створити на базЁ ООН. НайбЁльш прийнятною органЁзацЁ╨ю, яка визначала б причини виникнення вЁйн, може бути ЮНЕСКО. Людству слЁд го©ти сво© болячки, а не дурманити себе наркотиками. Лише об'╨днання ЁсторикЁв, антропологЁв Ё соцЁологЁв здатне забезпечити унЁверсальне лЁкування, звичайно, якщо самЁ цЁ лЁкарЁ вЁзьмуть за основу собЁ Доктрину Серця. ╡сну╨ величезне поле дЁяльностЁ, щоб усунути нездорову ситуацЁю на нашЁй ЗемлЁ, Ё кожен може взяти участь в цЁй благороднЁй працЁ. Чи ╨ щось важливЁше за об'╨днання нашо© планети? ЦЁлком ймовЁрно, що бЁльшЁсть людей замкнуться в сво╨му самовдоволеннЁ й нехтуватимуть пересторогою. Саме ©м призначаються слова з "Одкровення"; "Змести тих, хто нищить Землю". Як тЁльки людина збагне, що психЁчне забруднення ЗемлЁ -- злочин, Ё прагнутиме жити в злагодЁ з матЁр'ю-природою, вона увЁйде в космЁчну еру й стане до лав Ёнших зоряних цивЁлЁзацЁй, що ©х на нашЁй планетЁ представля╨ Шамбала. Геоцентрична й антропоцентрична психологЁя землянина, що тЁшиться ЁлюзЁ╨ю сво╨© винятковостЁ, вида╨ться смЁхотворною на тлЁ сяючих в небЁ численних свЁтЁв. Коли народи збагнуть свЁй реальний зв'язок Ёз безконечним космосом, тодЁ з'явиться Ё почуття вЁдповЁдальностЁ перед матЁр'ю-природою. ╡ для людини настане пора гармонЁйного життя в свЁтЁ, до якого належить. Лише тодЁ чорнЁ хмари, що загрожують усьому живому на ЗемлЁ, розвЁються. ВИСНОВКИ Думка про Ёснування стародавньо© общини СтражЁв Людства десь у ТЁбетЁ, як уявна ШангрЁ-Ла, безумовно, надто неймовЁрна для рацЁонально мислячого захЁдного читача. Проте вивчення Ёсторичних даних у кра©нах, розташованих далеко одна вЁд одно©, засвЁдчу╨ сутт╨ву подЁбнЁсть повЁдомлень Ё хронЁк, що розповЁдають про такий центр Ё про мудрецЁв, якЁ упродовж довгих столЁть розвивають сво╨рЁдну культуру й науку в захиснЁй ЁзоляцЁ© заснЁжених гЁрських хребтЁв АзЁ©. Земля Безсмертних, куди колись вирушив великий Лао-Цзи, могла бути тЁ╨ю самою колонЁ╨ю видатних фЁлософЁв. ╡сторичнЁ аннали Китаю згадують про делегацЁ©, вЁдправленЁ правителями ПЁднебесно© до ДухЁв ГЁр. ВЁдомо кЁлька китайських ЁмператорЁв, що справдЁ зустрЁчалися з цими вищими Ёстотами й отримували вЁд них поради тодЁ, коли державнЁ справи вимагали важливих рЁшень. ╡снування Калапи, або гори Меру на пЁвночЁ ╡ндЁ©, не виклика╨ сумнЁвЁв у брахманЁв. Жоден освЁчений Ёндус не сумнЁва╨ться, що в ГЁмалаях живуть мудрецЁ-рЁшЁ. РеальнЁсть царства ПЁвнЁчно© Шамбали пЁдтверджу╨ться вченими ламами ТЁбету й МонголЁ©. Ця кра©на згаду╨ться в щоденниках перших ╨зу©тських мЁсЁонерЁв у ТЁбетЁ, таких як Каселла й Кабрал. СучаснЁ дослЁдники, як-от Пржевальський, Оссендовський, ДевЁд-НЁл Ё РерЁх писали про стЁйку традицЁю щодо Шамбали, з якою вони стикалися в АзЁ©. ВсЁ цЁ повЁдомлення вказують, що в серцЁ АзЁ© прихову╨ться добре органЁзована община мудрецЁв. Заслугову╨ на увагу, що мЁсцем призначення АполлонЁя ТЁанського був ТЁбет, де вЁн зустрЁв людей, якЁ "знали все". ЗагадковЁ листи пресвЁтера ╡оанна папам Ё королям ╙вропи й собЁ мають зворотну адресу -- "Центральна АзЁя". Новий завЁт розповЁда╨ про магЁв, що прийшли у ВЁфле╨м з кра©ни на СходЁ. ЦЁ астрологи й провидцЁ мусили бути вчителями та╨мно© науки, яка дозволила ©м визначити мЁсце народження ╡суса Ё точний час цЁ╨© подЁ©. Куди вони пЁшли, коли виконали свою мЁсЁю? Очевидно й те, що бЁльшЁсть носЁ©в СвЁтла пов'язувалася з Шамбалою, царством магЁв, традицЁ© яких столЁттями зберЁгалися в давнЁх мЁстерЁях, священних писаннях Ё та╨мних братствах Сходу й Заходу. ╡нтригуючЁ послання до народЁв свЁдчать про обЁзнанЁсть ©хнЁх авторЁв з Ёсторичним процесом. Цей Ёнтерес до людства спонука╨ Братство мудрецЁв втручатися щоразу, коли ситуацЁя ста╨ критичною. Поста╨ природне запитання: чому з одного й того ж джерела виходять посланцЁ до людства з цЁлковито рЁзними дорученнями? Але треба мати на увазЁ, що цЁ "астронавти духу" мають справу з людським океаном загалом. Вони знають, яка саме Ёнтелектуальна спонука потрЁбна в певний час Ё в певному мЁсцЁ. ╡де© та ЁдеологЁ© служать, аби допомогти людинЁ в ©© еволюцЁйному поступЁ. Коли цЁ доктрини досягають сво╨© мети, вони вЁдкидаються, як порожня шкаралупа. У нашЁ важливЁ часи архати пропонують авангардовЁ людства спЁвпрацю з ними в геркулесових зусиллях об'╨днати людство, яке пережива╨ розбрат. ДОДАТОК Витяги з письмових Ё усних вчень калачакри про Шамбалу для цЁ╨© книги пЁдготував Хамтул Джаянг Тхондуп, заступник секретаря Ради в справах релЁгЁ© Ё культЁв його святЁйшества далай-лами. З тЁбетсько© на англЁйську переклали Шерпа Тулку Ё Олександр БерзЁн з БЁблЁотеки тЁбетських книг Ё рукописЁв у ДгарамшалЁ, ╡ндЁя. Кра©на Шамбала Ё ©© правителЁ Як виплива╨ з опису Шамбали, ©© вигляд залежить вЁд духовного стану спостерЁгача. СкажЁмо, одна й та сама рЁчки для богЁв наповнена нектаром, а для людей -- водою, для зголоднЁлих демонЁв -- гно╨м Ё кров'ю, а для деяких Ёстот -- це мЁсце, де вони живуть. Через це Шамбалу нелегко точно визначити. Проте зЁ вчення калачакри виплива╨ саме такий опис ©©. У центрЁ абсолютно© порожнечЁ мЁстяться атоми п'яти елементЁв: землЁ, води, вогню повЁтря Ё ефЁру з ©х можливостями (це загадкове твердження свЁдчить, що Шамбала ма╨ суперструктуру тонко© матерЁ©). Щодо ©© мЁсцезнаходження. Центральний континент пЁвдня склада╨ться з шести районЁв (з пЁвночЁ на пЁвдень): 1) Кра©на снЁгЁв, 2) Шамбала, 3) Китай, 4) Хотан, 5) ТЁбет Ё 6) ╡ндЁя. (Шамбала на пЁвночЁ межу╨ з СибЁром __ кра©ною снЁгЁв, на пЁвднЁ -- з ТЁбетом та ╡ндЁ╨ю, на сходЁ з Кита╨м Ё на заходЁ -- з Хотаном. Це значить, що вона розташована десь у пустелЁ ГобЁ.) ЗовнЁ Шамбала округла, ©© оточують заснЁженЁ гори. ВсерединЁ вона ма╨ вигляд квЁтки лотоса з дев'ятьма пелюстками. В центрЁ зводиться висока заснЁжена гора, як маточка квЁтки. В пЁвнЁчнЁй частинЁ розташований палац, резиденцЁя Святих правителЁв, або ДержателЁв станЁв (Держатель станЁв -- той, хто об'╨дну╨ всЁ верстви народу. Це один Ёз титулЁв правителя Шамбали в тЁбетських текстах). Цей палац бЁльший за палац ╡ндри, ма╨ квадратну форму Ё четверо дверей. ЗовнЁ його стЁни прикрашають вирЁзьбленЁ з коралу зображення танцюючих богинь. БудЁвля дев'ятиповерхова, на нЁй майорить прапор з емблемою колеса дгарми, справа Ё злЁва вЁд якого стоять олень Ё олениця. Три кЁльця окреслюють палац, пЁдсилюючи його красу. Черепична покрЁвля палацу Ёз золота, орнаментована перлами й дЁамантами. ВерхЁв'я стЁн ЁззовнЁ прикрашенЁ орнаментом Ёз срЁбла й карнизом з бЁрюзи. ВЁкна палацу лазуритовЁ, дверЁ й перемички прикрашають смарагди й сапфЁри. НавЁси дверей золотЁ, на стЁнах корогви, стеля в коштовному камЁннЁ й кристалах, що виробляють тепло, тодЁ як на пЁдлозЁ ЁншЁ кристали виробляють холод (певно, йдеться про технЁчне кондицЁювання повЁтря). Колони й балки мармуровЁ, прикрашенЁ коралами, перлами тощо. В палацЁ багато всЁляких див, як-от вази, що невтомно дають скарби, "корова, що викону╨ бажання", урожай, який збира╨ться без посЁву, Ё дерево бажань. У трьох зонах навколо палацу знаходяться вЁсЁм богЁв, десять охоронцЁв сторЁн свЁту, дев'ять великих руйначЁв, вЁсЁм великих планет, двадцять дев'ять сузЁр'©в тощо. Все це окреслене численними символами. Посеред цього велетенського палацу на восьми левах сто©ть золотий трон. З нього правлять двадцять п'ять богЁв-царЁв, що уособлюють силу Всезагально© ╨дностЁ. Повсюди атрибути богЁв, магЁв та людей, а також всЁлякЁ скарби. Тут Ё рЁзнЁ предмети повсякденного вжитку. При потребЁ ©х можна легко створити (об'╨кти, ЁснуючЁ в паралельному свЁтЁ, матерЁалЁзуються за допомогою супернауки). НинЁ з золотого трону на левах править двадцять перший володар Шамбали Магагпа. ВЁн правитиме сорок дев'ять рокЁв до. Року вогненного дракона (1976). Ще через п'ятдесят один рЁк, за Вогненно© вЁвцЁ 17-го циклу (2027), на трон зЁйде на наступнЁ сто рокЁв двадцять другий Держатель станЁв МЁ-© Сенг-ге. Що ж до походження назви, Шамбала, то ╨ давня легенда, що нЁбито колись цим районом ним стала називатися ця мЁсцевЁсть. Слово "Шамбала" по-тЁбетськи означа╨ "Володар джерела щастя". Минуле Ё майбутн╨ людства НевдовзЁ пЁсля творення свЁту в його верхнЁй Ё нижнЁй сферах поступово з'явилися рЁзнЁ Ёстоти. ТодЁ ж шляхом перетворень з'явилися люди. Все, що бажали, вони мали. Вони не залежали вЁд свЁтла Сонця чи МЁсяця, бо мали власнЁ джерела свЁтла. Вони жили надзвичайно довго Ё не знали, що таке недуга, вЁйна чи голод. Вони були щасливими, як боги. Той час був Досконалим вЁком. Люди користувалися природним паливом Ё плодами, якЁ не треба було вирощувати. Та з часом вчинки й думки людей погЁршали. Вони почали тягтися один до одного, посмЁхатися, обнЁматися, вЁдчуваючи вЁд цього чутт╨ве задоволення. У них почали розвиватися чоловЁчЁ й жЁночЁ статевЁ органи. З сЁм'я започаткувалося народження людини з лона матерЁ. ПотЁм людська вдача ще бЁльш зЁпсувалася. Виникла рЁзниця мЁж "мо©м" Ё "тво©м", спалахнула боротьба за житт╨вЁ блага. Житт╨вЁ умови погЁршились, Ё настав ВЁк сутичок. Коли вЁк людини складав 60 000 рокЁв (а всЁ священнЁ писання свЁдчать про мафуса©ловий вЁк наших предкЁв), з'явився Будда Кракучханда, син царя Варади. Коли його вчення зЁйшло зЁ сцени, прийшов Будда КанакамунЁ, син царя Чандри. ТодЁ вЁк людини вже складав 40 000 рокЁв. Коли вЁн зменшився до 20 000 рокЁв, з'явився Будда Каш'япа, син царя КркЁ. ПЁсля того, як людина стала жити не бЁльше ста рокЁв, з'явився Будда Шак'ямунЁ, четвертий Ёз Будд, син царя Шуддгодани. ВЁн здЁйснив дванадцять вчинкЁв Будди: 1) зЁшестя з небес ТушЁти; 2) зачаття; 3) народження; 4) навчання Ё оволодЁння мистецтвами; 5) одруження; 6) зречення; 7) пошуки просвЁтлення; 8) аскетизм; 9) пЁдкорення злих сил; 10) просвЁтлення; II) поворот колеса дгарми; 12) парЁнЁрвана. Цими дванадцятьма вчинками вЁн принЁс безмежну користь людям. Але небуддисти прийняли релЁгЁю ла-ло й знищили безлЁч буддистських монастирЁв. Цим поясню╨ться те, що вЁра ла-ло трива╨ 1800 рокЁв. Багато хто з послЁдовникЁв ла-ло, як Ё ЁншЁ небуддисти, не вЁрять в медитацЁю та фЁлософськЁ Ёде©, а мислять як малоосвЁченЁ люди й навЁть практикують поклонЁння злу. ВЁрування ла-ло з'явилося в багатьох рЁзновидах. У майбутньому вони об'╨днаються, ця вЁра стане могутньою Ё правитиме половиною свЁту. Двадцять п'ятий Держатель станЁв, Драг-по К'ор-лохан, зЁйде на золотий трон з левами в РЁк вогненно© вЁвцЁ 22-го циклу (ХХV столЁття) й поширюватиме Вчення дгарми. ВЁн буде вЁдомий, як втЁлення МанджушрЁ. Правителя Шамбали взагалЁ можна порЁвняти з архангелом Миха©лом з БЁблЁ©, тодЁ як Битва Шамбали в махаянЁ ╨ аналогом Армагеддону. Ватажок безбожних сил цар Ла-ло збере сво© легЁони на заходЁ ╡ндЁ©, в мЁсцЁ ТрЁ-лЁ. Його мЁнЁстри дЁйдуть висновку, що в свЁтЁ нема╨ сильнЁшого за ©хнього царя, Ё тому виголосять чимало хвальковитих заяв. ПотЁм мЁнЁстри проведуть повЁтрянЁ спостереження. Коли вони побачать вражаючЁ ознаки великого благополуччя Ё щастя в кра©нЁ ШамбалЁ на пЁвночЁ, то через чорнЁ заздрощЁ звелять сво©м легЁонам напасти на не©. Це трапиться у РЁк водяно© вЁвцЁ 22-го циклу (2425 рЁк). Правитель Шамбали задЁ╨ сили дванадцяти великих божеств -- небеснЁ кораблЁ, що лЁтають швидше звуку, екЁпажЁ, що рухаються за допомогою вогню Ё пари, озбро╨нЁ колЁсницЁ, а також рЁзнЁ види атомно© збро©. (Знаменно, що це писалося за багато столЁть до вЁдкриття парових двигунЁв, авЁацЁ©, ядерно© фЁзики Ё астронавтики.) ╡ злЁ сили змете мЁць оцих дванадцяти божеств. ПЁсля цього дгарма перейде пЁд пряме керЁвництво Будди. Правитель Шамбали перемЁнить свою резиденцЁю, Ё Досконалий вЁк вЁдновиться. Примечания 1 Ця назва невЁдома азЁатським переказам. Певно, доктор Оссендовський використав назву, придуману Сент-╡вом д'Олвейдром у його творЁ "Агарттха". (Прим. авт.) 2 За пЁдрахунками вчених, за останнЁ 6000 рокЁв людство пережило 145 000 великих Ё малих вЁйн, у полум'© яких згорЁло 3,5 мЁльярди чоловЁк. 3 ЖовточЁапковЁ лами дають обЁтницю не вступати в шлюб, на вЁдмЁну вЁд червоношапкових, якЁ можуть одружуватись. Проте Ё серед других е пустельники й святЁ. 4 ВЁра в невидимЁ сили ВсесвЁту, сприятливЁ або несприятливЁ, творчЁ або руйнЁвнЁ, що контролюють життя Ё смерть, але вплив яких можна подолати магЁчними ритуалами. 5 МанджушрЁ, або Вень Шу, жив у ФутайшанЁ (Китай), де й сьогоднЁ ╨ присвячений йому монастир.